Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок в результаті неповного уловлення і очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди шкідливих речовин в результаті ерозії грунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.п.
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел - загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн під час роботи двигунів автомобільного, авіаційного, залізничного та водного транспорту.
Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.
Видалення відходів – здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.
Місця видалення відходів – спеціально відведені місця чи об’єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.
Обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства включають продукцію лісозаготівель, побічного лісокористування, роботи та послуги, пов’язані з лісогосподарською діяльністю, обраховані у фактичних оптових цінах.
Заготівля деревини – це вирубування стиглих деревостанів на спеціально виділеній ділянці лісу з метою отримання деревини, вирубування окремих насаджень з метою вирощування та охорони лісу, отримання деревини під час очищення лісу від захаращеності.
Ліквідна деревина – деревина яка може бути використана з господарською метою.
Відтворення лісу – комплекс заходів спрямованих на поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності, біологічної стійкості, досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями.
Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини.
Лісовий фонд – землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Мисливські угіддя – ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин.
Мисливські тварини – дику звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання.
Заповідники − природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного або загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових, найбільш типових, унікальних природних комплексів біосфери або даного ландшафту, для екологічного моніторингу, розробки наукових засад охорони та ефективного використання навколишнього природного середовища.
Національні природні парки – природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
|