З метою дослідження питань, пов`язаних із доступністю для населення послуг охорони здоров`я, ліків та медичних товарів, а також для отримання інформації щодо самооцінки стану здоров`я та рівня захворюваності, органами державної статистики області у жовтні 2016р. проведене опитування 830 осіб – членів домогосподарств, які приймають участь у вибірковому обстеженні умов їх життя. 

За підсумками опитування, розповсюдженими на всі домогосподарства області, 44% респондентів оцінили стан свого здоров`я як «добрий» і  відповідно, 43% –  як «задовільний», 13% – як «поганий».

У 2016р., порівняно з попереднім опитуванням, майже не змінився рівень захворюваності: 86% осіб повідомили, що хворіли. Разом з тим, більшість осіб, які перенесли захворювання, відзначили їх негативні довготермінові наслідки. Кожні п’ять з семи осіб, як і в минулому році, відзначили такий вплив перенесених захворювань на життєву активність, тобто  можливість займатися фізичною працею, відвідувати культурні заклади, вести активний спосіб життя, та кожна сьома особа – на повсякденну працездатність.

Із загальної кількості  опитаних осіб майже половина (51%) мали   хронічні  (6 місяців і більше) захворювання або проблеми зі здоров`ям. Найбільш поширеними були гіпертонія та серцеві захворювання –  про наявність однієї  з  цих  хвороб повідомили відповідно 46% та 36% осіб, які мають хронічні захворювання. Серед осіб, які мають проблеми зі здоров`ям 26% хворіють на артоз або артрит, 20% – остеохондроз. Такі види захворювань, як мігрень або частий головний біль, хронічний бронхіт, емфізему легенів, виразку шлунку або 12-палої кишки, діабет, хронічний гепатит, жовчокам`яну хворобу, холецистит, халангіт, цироз печінки, алергію (за винятком алергічної астми), катаракту, інсульт, хронічну тривогу або депресію, хронічну травму чи інші наслідки дії зовнішніх причин, злоякісні пухлини (включаючи лейкемію і лімфому), астму алергічну, астму неалергічну мають від 7% до 0,4% опитаних осіб.

За даними опитування майже всі домогосподарства (99%) повідомили, що хто-небудь з членів потребував медичної допомоги. Частка осіб, яка протягом року зверталася за медичною допомогою, становила 84,0%. Серед цих осіб кожні сім з восьми повідомили, що зверталися до сімейного лікаря, сім з дев`яти – до поліклініки (крім стоматолога), кожен сьомий – до приватного стоматолога, кожен п’ятнадцятий – до платної медичної установи або приватного практикуючого лікаря (крім стоматолога). Звернулися до швидкої медичної допомоги 3% осіб. Народного цілителя, гомеопата, знахаря, екстрасенса і т. ін. відвідали лише 0,4% таких осіб.

Із загальної кількості осіб, які повідомили, що зверталися до лікаря протягом 12 місяців, 68% пояснили це хворобою або проблемою зі здоров`ям, 32% – необхідністю проходження профілактичного огляду, 1% – необхідністю поновити рецепти, 0,1% – нещасним випадком або травмою.

На стан здоров`я населення негативний вплив мають наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС. Із числа опитаних кожні п’ять з восьми осіб  повідомили, що на стан їхнього здоров’я частково або серйозно вплинули наслідки цієї катастрофи.

Оцінили як “частковий” вплив на здоров`я наслідків аварії 63% населення. Серйозний вплив наслідків зазначили 0,6% опитаних осіб, серед яких 57% повідомили, що отримують відповідні виплати. Відсутність будь-якого впливу на стан здоров`я відмітили 36% громадян.

За даними опитування у жовтні 2016р., порівняно з попереднім роком, не відбулося суттєвих змін в оцінці населенням рівня доступності послуг охорони здоров`я та  придбання  товарів  фармацевтичного ринку. Дві третини респондентів повідомили про випадки неможливості задовольнити потреби в отриманні медичної допомоги.

Основною причиною недоступності окремих видів медичної допомоги переважна більшість домогосподарств вказала занадто високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров`я.

Майже всі домогосподарства (97%), у складі яких були особи, які потребували медичної допомоги, але не змогли її отримати, повідомили про випадки неможливості придбання необхідних ліків через занадто високу вартість.

Залишаються проблеми з доступністю послуг лікарів. Майже дві третини домогосподарств при потребі не змогли відвідати лікаря. У половині таких випадків опитувані пояснили це високою вартістю послуг, 40% – відсутністю медичного спеціаліста потрібного профілю та 8% – занадто довгою чергою.

Висока вартість проведення медичних обстежень, отримання лікувальних процедур, відвідування стоматолога, придбання медичного приладдя, протезування спричинили вимушену відмову від цих видів медичної допомоги  переважною  частиною  домогосподарств  (93 – 100%),  члени  яких  її потребували.

Серед домогосподарств члени яких потребували медичної допомоги, 45% повідомили про випадки недоступності для хворих членів родини необхідного лікування у стаціонарних лікувальних установах. Чотири з п’яти домогосподарства (81%) вказали, що вимушена відмова від належного лікування викликана занадто високою його вартістю, 18% ­– відсутністю вільних місць. Одночасно, серед осіб, які перебували на стаціонарному лікуванні, майже всі домогосподарства (95%) брали з собою до лікарні медикаменти, 88% – їжу та 77% – постільну білизну.

Здоров`я конкретної людини в значній мірі залежить від способу її життя, наявності шкідливих звичок, зокрема – тютюнокуріння.

За даними опитування шкідливу звичку курити мала, незалежно від рівня матеріальної забезпеченості, кожна шоста частина (16%) населення у віці 12 років і старшому.

Кожні дві з п’яти осіб, які мають цю звичку, курять понад 20 років, кожен п’ятий – від 6 до 10 років.

Серед осіб, які курять, майже двоє з п’яти у середньому викурюють за добу від 16 до 20 сигарет, третина - від 6 до 10 сигарет, п’ята частина -  від 11 до 15 сигарет.

Загальновідомо, що тютюнокуріння в значній мірі сприяє раку органів дихання. За попередніми даними органів державної статистики від злоякісних новоутворень гортані, трахеї, бронхів, легенів в Вінницькій області в 2016р. померло 504 особи, що на  6% більше ніж  в 2015р.

 Програмою опитування було передбачене вивчення питання щодо народжуваності дітей жінками у віці 15 років і старше.

Підсумки дослідження показали, що за своє життя народжували дітей 86% жінок відповідного віку.

Найчастіше першу дитину жінки народжували у віці 20-24 роки, у цьому віці народили первістка три з п’яти матерів; у віці 15-19 років  – майже кожна  четверта жінка та  у віці 25-29 років – кожна восьма;  у віці 30 років і старше народили вперше 2% жінок, які народжували дітей.

Із загальної кількості жінок, які народжували дітей, майже половина жінок (48%) повідомили, що народили двох дітей, три з восьми (38%) – одну дитину, і кожна сьома (14%) народила трьох і більше дітей.

За попередніми даними демографічної статистики коефіцієнт народжуваності по Вінницькій області  у 2016р. становив 9,6 немовлят на 1000 жителів, що на   0,6 в.п. менше ніж у 2015р.

Перший заступник начальника                                                                          С.В. Рибалко

Довідка за телефоном: (0432) 52 57 69