З метою дослідження самооцінки населенням Вінницької області рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє, органами державної статистики у січні 2016 року проведене опитування домогосподарств, які приймали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2015р.

Першочерговими потребами людини є забезпечення достатнього рівня матеріального добробуту: придбання продуктів харчування, одягу, взуття,  побутової техніки та житла тощо. Аналіз оцінок респондентів щодо достатності їх доходу для задоволення основних потреб показав, що майже два з п’яти обстежуваних домогосподарств оцінили рівень своїх доходів як достатній (у 2014р. – 28%). Три з чотирьох домогосподарств вважали свій дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг (у 2013р. – 67%). Разом з тим 5% домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування .

Більш високі оцінки добробуту відзначили респонденти в цілому по Україні: більше половини обстежуваних домогосподарств оцінили рівень своїх доходів як достатній, трохи більше двох з п’яти – як дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але вони обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг та стільки ж домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування.

За даними опитування, домогосподарства області, при можливості значного збільшення їх доходів, спрямували б додаткові кошти наступним   чином:  на лікування – 56%, на відпочинок – 42%, на придбання одягу, взуття – 37%, на накопичення – 36%, на поліпшення житлових умов – 32%, на придбання побутової  техніки – 24%, на поліпшення  харчування ­­– 29%, на придбання автомобіля – 16%, на отримання освіти – 14%, на розвиток підприємництва – 10%.

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є своєрідним підходом до визначення суб`єктивної межі бідності .

Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі 4-5 тис.грн. Цю суму зазначили майже чверть домогосподарств.

Наступними за ступенем поширення були доходи у розмірі 7–8 тис.грн. та 9-10 тис.грн, який вказало кожне шосте домогосподарство.

Майже кожне сьоме домогосподарство вказало дохід у розмірі 5-6 тис.грн.

Для дослідження питань суб`єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування майже дев’ять з десяти респондентів віднесли себе до бідних (у 2014р. – 81%), десята частина – до не бідних, але ще не представників середнього класу (у 2014р. – 19%). До представників середнього класу віднесли себе 1% домогосподарств .

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства, в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частина домогосподарств (21%) вказали дохід представника середнього класу у розмірі понад 22 тис.грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 14-16 тис.грн та  18–20 тис.грн, який вказала майже п’ята частина домогосподарств. Слід відмітити, що лише 4% домогосподарств, вказали дохід до 8 тис.грн.

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей за ступенем їх значущості переважна більшість опитаних основним пріоритетом вказали здоров’я  (70%), другим – сім’ю, дітей (57%), третім – впевненість у завтрашньому дні (37%).

Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що три з п’яти  домогосподарств очікують погіршення добробуту, два з п’яти – не сподіваються на зміни свого матеріального становища, і лише 1,5% – оптимістично  дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення існуючого становища. Роком раніше, при аналогічному опитуванні, домогосподарства розподілились відповідно 73%, 25%, 2%.

Майже троє з п’яти респондентів вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, майже чверть – переважно держава або повністю держава. Лише 7% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

Розподіл домогосподарств за очікуванням щодо перспектив розвитку економіки України засвідчив збільшення частки домогосподарств, які не очікували будь-яких відчутних змін (з 11% у 2014р. до 21% у 2015р.) та частки тих, які сподівалися на сприятливі умови для розвитку економіки країни (з 4% у 2014р. до 6% у 2015р.).

Проте, одночасно зменшилась частка респондентів, які оцінили майбутні 12 місяців як несприятливий або несприятливий, але не в усьому час для розвитку економіки (з 85% у 2014р. до 73% у 2015р.).

Перший заступник начальника                                                                           С.В. Рибалко

Довідка за телефоном: (0432) 52 57 69