З метою дослідження самооцінки населенням Вінницької області рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє, органами державної статистики у січні ц.р. проведене опитування домогосподарств, які приймали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2011р. Дані опитування розповсюдженні на всі домогосподарства області, кількість яких за розрахунковими даними складає 645,8 тисяч.
Першочерговими потребами людини є забезпечення достатнього рівня матеріального добробуту: придбання продуктів харчування, одягу та житла. Аналіз оцінок респондентів щодо достатності їх доходу для задоволення основних потреб показав, що майже половина обстежуваних домогосподарств (49%) оцінили рівень своїх доходів як достатній (у 2010р. – 58%), половина – як дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але обмеження у придбані непродовольчих товарів та послуг (41%). Разом з тим 1% домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування (2%).
При можливості значного збільшення доходів домогосподарства області спрямували б додаткові кошти наступним чином: на лікування – 52%, на відпочинок – 44%, на поліпшення житлових умов – 40%, на накопичення – 38%, на придбання одягу, взуття – 33%, на поліпшення харчування і придбання побутової техніки – по 28%, на отримання освіти – 15%, на придбання автомобіля – 11%, на розвиток підприємництва – 8%.
У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є своєрідним підходом до визначення суб`єктивної межі бідності. Як і торік, найбільша частка домогосподарств (70%) вказала дохід у розмірі понад 2700 грн. (у 2010р. – 55%). Наступним за ступенем поширення був дохід у розмірі 1900–2700 грн., який зазначило майже кожне четверте домогосподарство. Кожне шістнадцяте домогосподарство може задовольнити середньодушовий грошовий дохід у розмірі від 1100 грн. до 1900 грн.
Для дослідження питань суб`єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 64% респондентів віднесли себе до бідних, що на 12 в.п. більше ніж у 2010р., до не бідних, але ще не представників середнього класу – 36% (у 2010р. – 48%). До представників середнього класу не віднесло себе жодне домогосподарство.
Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства, в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частка респондентів (71%) вказали дохід представника середнього класу понад 5000 грн. Кожне сьоме домогосподарство оцінило місячний дохід представника середнього класу у розмірі 4500–5000 грн., кожне одинадцяте – 3000–4500 грн., кожне сімнадцяте – 2000–3000 грн.
За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей за ступенем їх значущості переважна більшість опитаних основним пріоритетом вказали здоров’я (у середньому чотири з п’яти респондентів), другим – сім’ю, дітей (три з п’яти), третім – матеріальний добробут (три з семи).
Як і у 2010р., більше половини респондентів (54%) вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, 29% – переважно держава (у 2010р. – 23%), кожен десятий (кожен одинадцятий) – повністю держава. Лише 8% домогосподарств (у 2010р. – 9%) покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.
Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що два з трьох домогосподарств не сподіваються на зміни свого матеріального становища, майже чверть – очікують погіршення добробуту, і лише 7% – оптимістично дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення існуючого становища. Роком раніше, при аналогічному опитуванні, домогосподарства розподілились відповідно 57,38,5%.
Зміни у розподілі домогосподарств засвідчили зменшення частки респондентів, які сподівалися на сприятливі умови для розвитку економіки країни (з 18% у 2010р. до 12% у 2011р.) та частки тих, які оцінили майбутні 12 місяців як несприятливий час для розвитку економіки (з 51% у 2010р. до 49% у 2011р.). Проте, збільшилась частка домогосподарств, з 31% у 2010р. до 40% 2011р., які не очікували будь-яких відчутних змін.
Перший заступник начальника С.В. Рибалко
|