Роз’яснення загальних положень щодо декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру суб’єктами декларування та особами, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування

Стаття 12 Закону ”Про засади запобігання і протидії корупції” встановлює обов’язок для осіб, зазначених у пункті 1, підпункті ”а” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, подавати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.

Вперше форма декларації визначена на рівні закону, що у свою чергу сприяє забезпеченню реалізації принципу правової визначеності, оскільки виступає гарантією стабільності зазначеної форми.

Суб'єкти декларування.

Суб'єкти декларування - особи, зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, які зобов'язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Разом з тим вказані особи повинні декларувати не лише своє майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру членів сім'ї.

Змінами до Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції”, що набрали чинності 09.06.2013 року, коло осіб, які зобов’язані подавати декларації, доповнено суб’єктами декларування, які звільняються або іншими чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також тими, які вже звільнилися або іншим чином припинили таку діяльність.

Строки подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Згідно зі статтею 12 ”Фінансовий контроль” Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції” (далі - Закон), суб’єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Особа, яка претендує на зайняття посади пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до призначення на відповідну посаду подає в установленому Законом порядку до місця проходження майбутньої роботи (служби) декларацію за минулий рік за встановленою Законом формою. При цьому слід зазначити, що відомості щодо витрат (вкладів/внесків) у декларації нею не зазначаються (Примітка 1 додатку до Закону).

Суб'єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня.

Суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Що стосується осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то вони подають декларацію за місцем попередньої роботи (служби) до 1 квітня наступного за звітним року.

Порядок виготовлення бланків декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 64 ”Про виготовлення бланків декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру” встановлено, що бланки декларації виготовляються особами, які її заповнюють і подають, шляхом їх роздрукування або копіювання на папері формату А4 за формою, наведеною в додатку до зазначеного Закону (включаючи примітку). Бланк декларації складається з 10 сторінок.

Основні правила заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Суб’єкт декларування заповнює декларацію власноручно чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору таким чином, що забезпечує вільне читання внесених відомостей.

У разі відсутності окремих відомостей у відповідному полі ставиться прочерк.

Відомості щодо фінансових сум заокруглюються до гривні.

У декларації зазначаються відомості станом на кінець звітного періоду.

Достовірність внесених до декларації відомостей засвідчується підписом суб’єкта декларування та зазначенням дати її заповнення.

У Розділі І декларації заповнюються загальні відомості про суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

У позиції 1 у разі, якщо суб’єктом декларування у звітному році змінено прізвище, ім'я, по батькові, спочатку зазначається нове прізвище, ім'я, по батькові, а у дужках – попереднє прізвище, ім'я, по батькові.

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган доходів і зборів і має про це відмітку у паспорті громадянина України, - у декларації зазначаються серія та номер паспорта громадянина України.

Таким чином, зазначається один з двох видів інформації:

-  реєстраційний номер облікової картки платника податків;

-  для осіб, які відмовилися від прийняття такого номера – серія та номер паспорта громадянина України.

Також слід мати на увазі, що згідно із пунктом 70.17 статті 70 розділу ІІ Податкового кодексу України обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб.

Отже, особи, яким до набрання чинності Податковим кодексом України (1 січня 2011 року) присвоєно ідентифікаційний номер платників податків – фізичних осіб, зазначають у декларації вказаний номер, оскільки він відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків.

У позиції 2 зазначаються відомості щодо місця проживання із зазначенням адреси житла на кінець звітного року.

Заповнюючи вказану позицію слід мати на увазі, що відповідно до Закону України ”Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місцем проживання для цілей даного Закону визнається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону громадяни України, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

У разі якщо назва адміністративно-територіальної одиниці (адреса житла) зазнала у звітному році зміни, що не відображено у паспорті громадянина України – суб’єкта декларування, – зазначається також назва станом на дату заповнення декларації.

У позиції 3 зазначається займана суб’єктом декларування посада або посада , на яку претендує особа.

У позиції 4 – відомості про членів сім’ї суб’єкта декларування.

У Розділі ІІ декларації зазначаються відомості про доходи суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

У позиції 5 зазначається загальна сума сукупного доходу. Відомості щодо суми, зазначеної суб’єктом декларування у позиції 5, має дорівнювати арифметичній сумі відомостей, зазначених у позиціях 6 – 20.

Для правильного відображення у декларації одержаного доходу рекомендується звертатися до підтверджуючих документів (довідок про доходи, квитанцій, платіжних доручень, договорів), а у разі їх відсутності чи неможливості одержання їх дублікатів – отримати відповідну інформацію у підприємства, установи, організації, фізичної особи, від якої одержано дохід. Наприклад, особа має можливість одержати у банку точну інформацію про суму одержаних упродовж певного періоду процентів за вкладами.

У полі ”перерахованого у гривні” у позиціях 21 – 22 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

У Розділі ІІІ зазначаються відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, оренді чи на іншому праві користування суб’єкта декларування та членів його сім’ї, а також їх витрати на придбання цього майна.

З метою максимально точного відображення відомостей у вказаному Розділі декларації доцільно деталізувати чи перебуває майно у власності, чи в оренді, або ж зазначати інше право користування. Такі відомості рекомендується зазначати у позиції ”Місцезнаходження об’єкта”.

Крім цього, у разі, коли відповідне майно перебуває у спільній сумісній чи частковій власності, доцільно у вказаній позиції також відображати вказану інформацію із зазначенням частки (для спільної часткової власності).

Поле ”сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування” у позиціях 23 - 28 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

Тому, наприклад, особа, яка має нерухоме майно, придбане задовго до звітного періоду, зобов’язана вказати в декларації інформацію про об’єкт нерухомості, не зазначаючи при цьому інформації про витрати. Декларант також не вказує інформацію про витрати на придбаний у звітному році об’єкт, якщо разова витрата на його придбання не перевищує 150 тис. гривень.

З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень.

Інформацію у вказаному Розділі з метою уникнення помилок рекомендується зазначати на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

У Розділі ІV зазначаються відомості про транспортні засоби, які перебувають у власності, оренді чи на іншому праві користування суб’єкта декларування та членів його сім’ї, а також їх витрати на придбання цих засобів.

У переважній більшості правила щодо заповнення Розділу ІІІ застосовуються і до цього Розділу.

Необхідно зауважити, що відомості про довжину транспортного засобу зазначаються лише у позиціях 37, 38, 42 і 43.

Відомості про транспортні засоби рекомендується вказувати на підставі даних технічних паспортів, інших офіційних документів, у яких відображені характеристики транспортного засобу. Уточнення можна зробити у органах, де зареєстровані транспортні засоби.

Поле ”сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування” у позиціях 35 - 39 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню, становитиме 80 тис. гривень.

У Розділі V зазначаються відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи декларанта та членів його сім’ї.

Поле ”усього” у позиціях 46, 48, 50 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

Таким чином, якщо сума вкладених у звітному році коштів, наприклад, на депозитний рахунок у банку не перевищує вказаного розміру, відомості щодо такого вкладу у позиції ”вкладених у звітному році” не зазначаються. Це, однак, не звільняє від обов’язку відображення загальної суми вкладених коштів на рахунках у банках на кінець звітного року. Такий же підхід застосовується й до вартості цінних паперів та розміру внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації.

З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень.

У полі ”у тому числі за кордоном” у позиціях 45-53 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

У полях ”усього” та ”у тому числі за кордоном” у позиціях 45 - 53 зазначається повне найменування банків, інших фінансових установ, товариств, підприємств, організацій тощо, з якими у суб’єкта декларування чи членів його сім'ї наявні відповідні відносини.

У Розділі VI зазначаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

Поле ”усього” у позиціях 56, 59 та 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень.

Для достовірного відображення даних щодо фінансових зобов’язань рекомендується звертатися до відповідних підтверджуючих документів або одержувати інформацію у банках, інших фінансових установах, страхових компаніях тощо.

У позиціях 54 - 64 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

Порядок зберігання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

З метою реалізації вимог частини четвертої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", Кабінет Міністрів України постановою від 11 січня 2012 року № 16 ”Про затвердження Порядку зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента” (із змінами і доповненнями) затвердив Порядок зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента (далі - Порядок).

Порядок чітко визначає, що декларації зберігаються в особових справах у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права. З огляду на таке, збирання, зберігання та організація процедури опублікування декларації має здійснюватися кадровим підрозділом відповідного державного органу, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права.

Декларації, подані особами у разі призначення або обрання їх на посади, зазначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", зберігаються у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування разом з іншими документами щодо проведення спеціальної перевірки стосовно таких осіб.

Слід зазначити, що для суб'єктів декларування, для яких державний орган або орган місцевого самоврядування не є основним місцем роботи (наприклад депутати місцевих рад, для яких орган місцевого самоврядування не є основним місцем роботи або самозайняті чи безробітні депутати, а також депутати, які перебувають на пенсії) згідно з положеннями частини третьою статті 8 Закону України ”Про статус депутатів місцевих рад”, подають декларації до апаратів відповідних місцевих рад або їх виконавчих комітетів.

Порядок використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України ”Про затвердження Порядку зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента” від 11.01.2012 N 16 (із змінами і доповненнями) визначено, що відомості, зазначені в декларації, оформленій за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, передбачених абзацом другим частини другої статті 12 зазначеного Закону.

Частина 2 статті 12 Закону визначає, що відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.

Слід мати на увазі, що зазначені у декларації відомості відповідно до статті 6 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” не належать до інформації з обмеженим доступом, крім інформації, яка не підлягає оприлюдненню відповідно до статті 12 Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції” .

Це означає, що в цілому наведені у декларації відомості з врахуванням вказаного

винятку повинні надаватися за запитом на інформацію.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідні юридичні особи публічного права ведуть облік запитів щодо надання відомостей, зазначених у деклараціях, із зазначенням одержувача відомостей, реквізитів та змісту запиту, структурного підрозділу, що відповідає за надання відомостей, та відмітки про їх надання.

Порядок повідомлення у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента.

У разі відкриття суб'єктом декларування або членом його сім'ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента така особа зобов'язана в десятиденний строк письмово повідомити про це орган доходів і зборів за місцем проживання за формою, встановленою Міндоходів із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

Відомості про відкриття валютного рахунка зберігаються в органах доходів і зборів, до яких вони подані, та використовуються під час проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та в інших випадках, установлених законом.

Такі відомості можуть бути надані з дотриманням установлених законом вимог спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, судам у разі надходження відповідного запиту.

Міндоходів веде:

-  електронний реєстр повідомлень про відкриття валютних рахунків;

-  облік запитів щодо відкриття валютного рахунка в порядку, встановленому Мінфіном.

Порядок оприлюднення відомостей зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік керівників державних органів та їх заступників, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування.

Відповідні відомості, розміщенні на офіційних веб-сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування, оприлюднюються на термін не менше одного року.

Відомості, зазначені в декларації, оформленій за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, передбачених абзацом другим частини другої статті 12 зазначеного Закону.

Відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.

Слід зазначити, що Законом не встановлено певних вимог щодо форми оприлюднення відомостей зазначених у декларації.

Порядок перевірки декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

З метою забезпечення відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, уповноваженими підрозділами проводяться:

1)  перевірка фактів своєчасності подання декларацій;

2)  перевірка декларацій на наявність конфлікту інтересів;

3)  логічний та арифметичний контроль декларацій.

Уповноважені підрозділи - уповноважені підрозділи (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, які утворюються (визначаються) в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, їх апаратах, органах місцевого самоврядування та юридичних особах публічного права за рішенням керівника органу або юридичної особи публічного права в порядку, визначеному законодавством.

Перевірка факту своєчасності подання декларації здійснюється протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, у який така декларація повинна бути подана.

Перевірка декларації на наявність конфлікту інтересів суб'єкта декларування здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації і полягає у порівнянні службових обов'язків суб'єкта декларування з його та членів його сім'ї фінансовими інтересами.

Логічний та арифметичний контроль декларації здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної податкової політики, та Міністерством юстиції України.

У разі виявлення під час перевірки декларації арифметичних або логічних помилок уповноважений підрозділ невідкладно письмово повідомляє про це відповідного суб'єкта декларування, який має право протягом п'яти днів з дня отримання такого повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлену декларацію.

У зв'язку з проведенням логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру суб'єкта декларування уповноважений підрозділ має право робити запити до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності щодо зазначених відомостей.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування,         підприємства,        установи,       організації,       яким      надіслано        запит уповноваженого підрозділу, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту подати копії необхідних документів або відповідну інформацію.

У разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівника відповідного державного органу, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та правоохоронні органи.

Наведені роз’яснення мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер, і не встановлюють правових норм.