БЕЗОПЛАТНЕ ПОДАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ через КАБІНЕТ РЕСПОНДЕНТА.
05.02.2013р. в актовому залі Головного управління статистики о 1000 відбудеться інструктивна нарада з питання «Порядок складання статспостереження по ф.№50-сг  «Основні економічні показники роботи с/г підприємства»
Самооцінка домогосподарствами Вінницької області рівня своїх доходів у 2016 році Друк
Прес-випуски 2017

З метою дослідження самооцінки населенням Вінницької області рівня своїх доходів та економічних очікувань на майбутнє, органами державної статистики у січні 2017 року проведене опитування домогосподарств, які приймали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя у 2016р.

Першочерговими потребами людини є забезпечення достатнього рівня матеріального добробуту: придбання продуктів харчування, одягу, взуття,  побутової техніки та житла тощо. Аналіз оцінок респондентів щодо достатності їх доходу для задоволення основних потреб показав, що шоста частина  обстежуваних домогосподарств (17%) оцінили рівень своїх доходів як достатній (у 2015р. – 19%). Майже чотири з п’яти домогосподарств (78%) вважали свій дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг (у 2015р. – 76%). Разом з тим 6% домогосподарств вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування.

Більш високі оцінки добробуту відзначили респонденти в цілому по Україні: більше половини обстежуваних домогосподарств (52%) оцінили рівень своїх доходів як достатній, трохи більше двох з п’яти (44%) – як дохід, достатній для забезпечення нормального харчування, але вони обмежували себе у придбані непродовольчих товарів та послуг та 4% домогосподарств, вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування.

За даними опитування, домогосподарства області, при можливості значного збільшення їх доходів, спрямували б додаткові кошти наступним   чином:  на лікування – 55%, на накопичення – 41%, на придбання одягу, взуття – 39%, на відпочинок – 38%, на поліпшення житлових умов – 36%, на придбання побутової  техніки – 33%, на поліпшення  харчування ­­– 26%, на отримання освіти – 15%, на придбання автомобіля – 11%, на розвиток підприємництва – 4%.

У ході опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними, що є своєрідним підходом до визначення суб`єктивної межі бідності.

Найбільша частка домогосподарств вказала дохід у розмірі понад 10 тис.грн. Цю суму зазначили чверть домогосподарств.

Наступними за ступенем поширення були доходи у розмірі 9–10 тис.грн, який вказало майже кожне чверте домогосподарство, дохід у розмірі від 7 до 9  тис.грн – майже кожне п’яте домогосподарство, від 4 до 7 тис.грн – майже кожне четверте. Лише 6% домогосподарств вказали середньодушовий дохід у розмірі від 2 до 4 тис.грн достатній для задоволення своїх споживчих потреб.

Для дослідження питань суб`єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування, як і у минулому році, майже дев’ять з десяти респондентів (87%) віднесли себе до бідних, сьома частина (14%) – до не бідних, але ще не представників середнього класу (у 2015р. – 12%).

Для дослідження критеріїв визначення середнього класу як основи стабільного розвитку суспільства, в ході опитування домогосподарствам було запропоновано визначити розмір середньодушового грошового доходу на місяць, який, на їхню думку, відповідає мінімальній межі майнового становища середнього класу. Найбільша частина домогосподарств (55%) вказали дохід представника середнього класу у розмірі понад 22 тис.грн. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 18–20 тис.грн, який вказала майже шоста частина домогосподарств. Слід відмітити, що лише 4% домогосподарств, вказали дохід до 10 тис.грн.

За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей за ступенем їх значущості переважна більшість опитаних основним пріоритетом вказали здоров’я  (65%), другим – сім’ю, дітей (55%), третім – матеріальний добробут (38%).

Розподіл домогосподарств за очікуваннями щодо змін їхнього економічного становища на наступні 12 місяців засвідчив, що трохи більше половини домогосподарств (53%) не сподіваються на зміни свого матеріального становища, два з п’яти (42%) очікують погіршення добробуту і лише 5% – оптимістично  дивляться в майбутнє і сподіваються на поліпшення існуючого становища. Роком раніше, при аналогічному опитуванні, домогосподарства розподілились відповідно 59%, 40%, 2%.

Троє з п’яти респондентів (61%) вважали, що відповідальність за їхній добробут має нести як держава, так і вони самі, майже чверть – переважно держава (22%). Лише по 8% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту повністю на державу та переважно або виключно на себе.

Розподіл домогосподарств за очікуванням щодо перспектив розвитку економіки України засвідчив збільшення частки домогосподарств, які не очікували будь-яких відчутних змін (з 21% у 2015р. до 32% у 2016р.) та частки тих, які сподівалися на сприятливі умови для розвитку економіки країни (з 6% у 2015р. до 14% у 2016р.).

Проте, одночасно зменшилась частка респондентів, які оцінили майбутні 12 місяців як несприятливий або несприятливий, але не в усьому час для розвитку економіки (з 73% у 2015р. до 55% у 2016р.).

 

Перший заступник начальника                                                                                                                               С.В. Рибалко

 

Довідка за телефоном: (0432) 52 57 69

 

При використанні статистичної інформації посилання на Головне управління статистики обов'язкове
©
 Головне управління статистики у Вінницькій області
Розробник сайту: управління інформаційних технологій Головного управління статистики у Вінницькій області